Из наземных построек в старой части города сохранились два караимских молитвенных дома — кенасы, огороженные каменным забором. Кенаса напротив входа во дворик, украшенная аркадой из тесаных камней, предположительно датируется XIV в. Другая, справа, более скромная, появилась в конце XVIII в. Вероятно, она была построена караимами, переселившимися в это время с Мангупа.
***
Кенаса - молитовний будинок караїмів, який звичайно звуть караїмською синагогою, проте самі караїми його називають «кенаса» ( «кенеса», «кенасса») або «бет гаккенесет (гебр. בית הכנסת) або Бейт-кнессет», що означає «будинок зборів». По плануванню та обстановці кенаси близькі до синагог іудеїв-равіністів.
Всі караїмські кенаси мають орієнтацію з півночі на південь.
Азаров - переддень або коридор (в північній частині будинку), де збираються люди похилого віку перед молитвою.
Внутрішній простір храму розділено на три частини:
1) мошав-зекенім (гебр. מושב זקנים) (тобто сидіння для старших) - частина самої кенаси, де під низькою стелею знаходяться дерев'яні лавки, на яких під час молитви сидять люди похилого віку і хворі; над цим місцем нависає другий ярус для жінок, які дивляться на чиниться богослужіння крізь вікна з ґратами у вигляді досить рідкісних сіток, залишаючись невидимими для чоловіків;
2) шулхан (гебр. שולחן) - центральна, найбільша частина храму, призначена для чоловіків молодшого віку та хлопчиків, де вони стоячи моляться;
3) гехал (гебр. היכל) (вівтар) - піднесене місце (в південній частині будівлі), де газзан (гебр. חזן) (священнослужитель) здійснює богослужіння перед так званим «Арон Га-кодеш» (гебр. ארון הקודש) ( священний ковчег, сховище сувоїв Тори).
Раніше уся підлога в центральній частині кенаси була заслана килимами, тому що значна частина богослужіння, за встановленими стародавніми караїмськими вченими правилами відбувається на колінах. Зараз центральна частина звичайно має лави.
Комментарии